Відкриття Пам'ятного стенду полеглих героїв - студентів та випускників кафедри ІТТС

 

В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу відкрили Пам’ятний стенд героїв – полеглих в російсько-українській війні студентів та випускників кафедри інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем: Андрій Прошак, Ігор Ходак, Сергій Силкін, Назар Чуловський, Андрій Фендик, Ельвін Новрузов. Майже всі вони  пішли добровільно захищати Батьківщини з твердим розумінням того: «Якщо не я, то хто?» Такими залишились наші герої у споминах рідних, близьких, друзів.

Вшанувати героїв прийшли представники адміністрації університету, керівники підрозділів, викладачі, студенти, рідні та друзі полеглих. «Ідея створити Пам’ятний стенд з’явилась, – розповідає завідувач кафедри ІТТС Леонід Заміховський, -  коли після повномасштабного вторгнення росіян до нас почали надходити одна за одною сумні звістки про наших випускників. Усвідомлення, що без цієї безглуздої війни вони продовжували б жити, творити, працювати, робить ці миті ще більш гіркими. Від сьогодні щодня світлі обличчя героїв будуть зустрічати та проводжати студентів та викладачів, нагадуючи про їхній подвиг задля наших можливостей навчатись та працювати. Це потрібно не мертвим, це потрібно живим».

Важко даються слова й ректору ІФНТУНГ Ігорю Чудику: «Героїв не повернути, але нам важливо зберегти та оберігати пам’ять про них. Їхній подвиг не має вимірів та ціни. Вони не побачать, на жаль, перемоги, в яку вклали неоціненний дар свого життя. Сьогодні ми молимось за їхні душі та вдячні героям за короткий життєвий шлях, який вони пройшли гідно. Наш обов’язок сьогодні пам’ятати про них та рівнятись на них».

З болем згадує свого однокурсника й викладачка кафедри ІТТС, доц. Наталія Іванюк. Важко ховати друзів, близьких, знайомих, але допоки вони живуть у нашій пам’яті, вони кануть в забуття. Їхні справи та мрії можуть мати продовження.

Попри гіркоту втрати сина мати Назара Чуловського зі сльозами говорить: «Наші сини загинули заради нас, нашого майбутнього, щоб ми стали трохи кращими». Її підтримує священик, який освятив Пам’ятний стенд героїв, надихаючи думками про безмежну жертву любові полеглих на війні до батьків, своєї країни, всіх нас. Вони вселяють в нас надію на мирне та щасливе майбутнє.

Допоки ми пам’ятаємо – Герої не вмирають!